Bronza - Дихай повiльно

Ця нiч казкова була, не мрiю бiльше я.
Тебе нарештi зустрiла сьогоднi я,
I розгорiлося надвечiр полум’я,
Безмiрно ллються коктелi холоднi.
Горить палкий вогонь, торкнулася долонь,
I в цей чарiвний вечiр музика тут грaє.
Менi здавалося, що знаю все життя,
Ой, як сильно закохалась я.


А ти дихай, ти дихай повiльно,
I тримай моï крила в душi.
Ти вуста моï цiлуєшь невiльно,
За вiкном моïм сьогоднi дощi.
Ти мiцнiше тримай мою руку,
I в блакитнi моï очi дивись.
Пiддавайся серцем ти цьому звуку,
Зi мною вiд землi вiдiрвись.

Дивлюсь я в твоï очi i вiдчуваю щось,
Нарештi твiй поцiлуй i менi не здалось.
Ти залишаєшь рани, подiбнi до нiрвани,
З’явились всi почуття, що так ховались.
I залишався час, ми вже прощалися,
Один до одного знову повертались.
Ми вiдчували силу, яка обох тримає
Нас до неба пiдiймає