Лилу45 - Цілуй мене поки губи не стануть слухняними

Метрополітен захопив в полон

Та в тілах наших він загасив вогонь

Щодня жадібно смокче повітря, як даність

Не помічає філігранність

У цьому полоні опинились ми разом

Розганяємо свідомість, стаємо імпульсом

Ми усі під гіпнозом, гіпнозом


Цілуй мене, поки губи

Не стануть слухняними

А очі мої, а очі мої

Полум’яними

Цілуй до тих пір доки сенси

Не стануть сакральними

А губи вогненно

Губи вогненно-п’яними, п’яними


Ми разом дві полярності

Два чорні дрозди багатогранності

Тих, хто кружляє в реальності

Бездарності, без адресів


Ми разом дві тональності

Дві перехресні реальності

Сплетені у косу вібрації

Ловці первородних гріхів